... Йому говорили: "Хлопче, не намагайся - не встанеш ніколи..." Він не слухав... Після 10 років на інвалідному візку Кшиштоф Цегельські встав і знову почав ходити...

   Перед аварією, життя Кшиштофа Цегельські багато-хто називав "кольоровим" - в той час, коли люди в Польші мерзли від невщухаючих зимових морозів, "Цегла" протягом чотирьох років тренувався в Австралії, після чого "відлежувався" на сонячних пляжах.

   Після аварії він також лежав... Щоправда, уже на своєму ліжку в рідному Гожуві Великопольському. Його добре знайомий медик, який був професором в області ортопедії, повідомив: "Розслабся, Кшишек, не витрачай зайвої енергії, тому-що немає сенсу. Ти, хлопче, вже не встанеш... Ніколи..." 

   Навіть найближчі знайомі вже не вірили, що Кшиштоф коли-небудь підведеться з інвалідного візка. Та він не здавався і вірив, що рано чи пізно це станеться. Він боровся... І переміг!

   Кшиштоф Цегельські встав. Після 10-ти років боротьби з хворобою, він вперше пішов на майже кілометрову прогулянку Краківським лугом. Від цього у нього запаморочилась голова.

 - "Все було по-іншому... Навіть повітря пахло не так, як перед тим".

   Та був колись запах важливіший - суміш метанолу просто "задурманювала". І це не дивно - "Цегла" виріс у місті, де спідвей в крові мешканців. 

   В 12 років вперше Кшиштоф проїхався мотоциклом, змонтованим його батьком, який працював слюсарем. На болотяній трасі було пастбище корів, яких доводилось оминати слаломними трюками. В 1991 році "Цегла" записався до школи знаменитого Богуслава Новака, який свого часу ставав чемпіоном Польші у складі гожувської "Сталі". 

   Це був дивний тренер, "не сьогоднішній". Розпочинав з перегляду оцінок у шкільному журналі ("двієчники" відразу відпадали). Змушував хлопців приходити на тренування за дві години до початку, читати різні матеріали про спідвей, а потім своїми словами переказувати все прочитане.

 - "Це був справжній жах для хлопців, оскільки усі ми були думками на доріжці! Тільки з роками зрозуміли, що Новак змушував завдяки цьому нас правильно мислити. Новак навчив мене, що потрібно наперід передбачати наслідки своїх дій. Він постійно повторював, що у нас мають бути стальні нерви. Інвалідність чи смерть? Такі речі, вибачте, я представляв, але значно по-іншому. Так мені тоді здавалось".

   Кшиштоф Цегельські став єдиним, кому вдалось закінчити "школу Новака". В 1996 році здобув ліцензію на старти і підписав контракт з командою "Сталь". Про нього в Гожуві говорили. що молодий, перспективний, інтелігентний, присутня жага до перемог, повинен зайти далеко. Незабаром отримав першу серйозну травму - перелом стегневої кістки.

 - "Коли потрапив до шпиталю, болі не відчував. Переповняла злість, що не можу стартувати. Лише через три місяці повернувся на доріжку".

   Через два роки, після закінчення середньої школи, регулярно брав участь у матчах Екстраліги. Пішли перші заробітки, при чому, немаленькі, які відкладав на оновлення техніки. В 2001 році виборов бронзову медаль особистого чемпіонату Європи і срібну в Командному Кубку Світу. Ще через рік став віце-чемпіоном Польші, брав участь в етапах Гран-Прі. В ЗМІ все частіше почали говорити, якщо нічого не трапиться, колись обов'язково стане чемпіоном світу! 

   3 червня 2003 року під час матчу шведської ліги в Цегельського на повній швидкості врізався мотоцикл американця Раяна Фішера. "Цегла" втратив свідомість, встигнувши повідомити медикам, що нічого не відчуває в ногах...

 - "Нічого не пам'ятав тоді... Очнувся вже на наступний день після операції в Йончепінзі Діагноз: вибите плече, зламані ребра, серйозна травма хребта, 12 хребець під час падіння повернувся на 180 градусів. Дуже важкі пошкодження..."

Після жахливої аварії

   Професор Вищої Школи Варшавської Реабілітації Єжи Ківерські додає: 

 - "Пошкоджена нижня частина грудної клітки. У спинному мозку все залежить від глибини пошкодження та кількості травмованих ділянок. Якби ще були пошкоджені шийні хребці, ситуація була б значно небезпечнішою".

   Ще у шведському шпиталі Кшиштофа намагались ставити "вертикально" (навіть, разом з ліжком). Йому ставало недобре, мало свідомість не втрачав. Незважаючи на це, почував себе досить добре, не розкисав. Він відмовлявся визнавати, що є паралізованим зверху до низу...

 - "Тоді мене знову рознервувало те, що ще один сезон втрачено. Відразу попросив механіків, аби придбали мені новий двигун".

   Повернувся до рідного Гожува через три місяці. Коли прийшли провідати його друзі та знайомі, не знали, що сказати...

 - "Я їм говорив, що нічого такого, про що писали, не сталося, що маю амбітні плани, тільки трошки потрібно зачекати..."

   Вже згаданий лікар-ортопед порадив Кшиштофу:

 - "Тобі потрібен тренер... Не на доріжці, а той, який навчить тебе їздити на інвалідному візку..."

   І "Цегла", хоч як цього не хотів, купив собі візок. Про пораду ортопеда він забув - вирішив, що буде мати сталеві м'язи. Для цього потрібні були хороші спеціалісти-реабілітатори. Він знайшов їх у Кракові, переїхавши туди на період реабілітації. 

 - "Я говорив собі, що стою на ногах... Хоча насправді, висів за балконом, тримаючись за поручні руками, які ставали з кожним днем сильнішими..."

   З цих пір кожен день в житті "Цегли" проходить так само: підйом в 7-й ранку, курс інтенсивної реабілітації зранку і після обіду, зміцнення м'язів рук, тулуба...

 - "І так до вечора. З перервою на плавання в аквапарку. Вибирав доріжки там, де плавають пенсіонери. Було приємно з ними позмагатися на час. І я вигравав у них!" 

sport.newsweek.pl  

О.Кульбаченко