Якщо говорити про найпопулярніший номері в спорті, то тут пальму першості суверенно тримає «сімка». Саме під цим номером грав Шевченко в «Динамо» і «Мілані», але в «Челсі» щасливий номер йому не допоміг. Повернувшись вдруге до «Мілану», Шева взяв собі футболку з номером 76, рік його народження. Але справи пішли тільки гірше.

   При переході з «Манчестер Юнайтед» довелося і Девіду Бекхему поміняти свою улюблену «7» (гравець настільки зріднився з цифрою, що навіть зробив собі татуювання у вигляді римської цифри VII) - в «Реалі» з таким номером грав не хто-небудь, а легенда клубу, Рауль. Яким б не був заслужений товариш Бекс, але довелося взяти футболку під номером «23». Зміна номера, мабуть, таки позначилася - себе колишнього Бекхем в «Реалі» так і не знайшов, тому й переїхав грати за океан.

   Довелося задовольнятися номером «9» і іншому прихильнику «сімки», володарю «Золотого м'яча» 2014 року Кріштіану Роналду. І все через того ж Рауля. Але як тільки Рауль пішов з команди (до речі, в «Шальке» Рауль відстояв свій улюблений номер, от тільки щось це йому не особливо допомогло), Кріштіану тут же поміняв номер. І відразу він став кращим бомбардиром в іспанському чемпіонаті. А звільнену «дев'ятку» привласнив собі французький нападаючий Карім Бензема. Але поки-що він лише повторює Роналду - минулого - ніякої стабільності, провали чергуються з феноменальною грою. Може, варто Роналду продати, Бензема «сімку» віддати, щоб він заграв толком? З інших любителів « сьомого» номера відзначаємо Луїша Фігу і Давида Вілью. 

   При переході з команди в команду часто виходить, що улюблений номер може виявитися зайнятим. І тоді гравцеві доводиться зробити нелегкий вибір. Перейшовши до «Зеніту», Анатолій Тимощук дуже хотів отримати свою фартову «4», але хорват Івіца Крижана віддавати її не захотів. Тимощуку запропонували взяти вільну «6», але той знайшов більш оригінальний вихід - він подвоїв свою удачу, зобразивши на спині «44». Номер спрацював - спочатку Анатолій став капітаном команди, потім завоював Кубок УЄФА, а згодом перебрався до «Баварії». І в Німеччині Тимощук зберіг свій номер «44».

   А от Павел Буре, судячи з усього, з вибором номера помилився. При переході в НХЛ його улюблена «10» була зайнята, і він взяв номер «96» - рік переїзду в НХЛ. І почалося - травми, провальні ігри, знову травми. Але як тільки Павел поміняв номер - тут же все налагодилося.

   У «Формулі-1» відсутній номер «13». При нумерації болідів цей номер просто опускають. А Міхаель Шумахер вважає за краще виступати тільки під непарними номерами - всі його чемпіонські титули були виграні виключно під непарними номерами.

   У деяких командах існує правило навічно закріплювати номер за гравцем у вигляді визнання його заслуг перед командою. Подібним чином в «Мілані» виведені з обігу номери «3» і «6», під якими грали легендарні захисники «россо-нері» Франко Барезі і Паоло Мальдіні. У «Брешії» десятий номер навічно закріплений за Роберто Баджо, в «Наполі» - за Дієго Марадоною.

 

   Цього року FIM дала «волю» спідвеїстам також обрати собі номери на Гран-Прі. Звісно, усі учасники відразу взялися щось видумувати. То ж в цьому сезоні ми з вами вже не побачимо звичних номерів від 1 до 16. Що це дасть кожному спортсмену - покаже час.