Весь 2009 год председатель ТСО в Ровенской области Петр Алексеевич Гарват потратил на лихорадочный бег от судебного разбирательства с незаконно освобождённым от занимаемой должности Александром Ивановичем Кузенным, бывшим председателем ТСО. Уместно лишний раз напомнить, что А.И.Кузенному за весьма короткий срок пребывания его на этом посту удалось вывести ровенскую организацию с последнего места в лидеры по всей Украине. Однако на В.А.Дончака в ЦК ТСОУ в Киеве это не произвело никакого впечатления и Кузенного «сняли». На его место и был тогда «коронован» некогда горячо любимый самой ТигрЮлей Пётро Гарват. Но числиться в фаворитах «газовой принцессы» Петр Алексеевич долго не смог. Его подвёл крайне авантюрный стиль работы. И в штабе бывшего комсомольского лидера Турчинова на нём быстро поставили клеймо «БУ». Формально Петро Гарват продолжал числиться в БЮТе и даже представлять его интересы в Ровенской облраде. Но как среди местного руководства БЮТа, так и «этажём выше» его деятельная персона тёплых дружеских чувств уже вовсе не вызывала. Более того, в некоторых вопросах к его персоне применялась даже физическая сила, о чём он с удовольствием часто и вспоминал. По понятным причинам он всё же устраивал на посту председателя ЦК ТСОУ В.А.Дончака. Но только до поры – до времени. Подвёл его опять таки всё тот же «авантюрный» стиль работы. И приехавший весной 2008 на «разборки» в Ровно Владимир Андреевич уже не скупился на довольно резкие «комплименты» в его адрес. Приняв на себя после весьма удачного для ровенского мотоспорта сезона 2008 года всю ответственность за его дальнейшую судьбу Петро Гарват, как и предполагалось, опустил его в 2009 даже ниже уровня 90 – ых, когда ровенский клуб хоть и не участвовал в чемпионатах России и Польши, однако был безоговорочным лидером всех Чемпионатов Украины. И хотя, накануне президентских выборов БЮТ подарил ровенскому ТСО столь необходимые для спидвейных соревнований надувные заборы, стоимостью среднего уровня нардепа той же партии швейцарских наручных часов, для полного счастья этого оказалось всё же не достаточно. Утратив свою привлекательность в ЦК ТСО в Киеве Петро Гарват, к тому же, вынужден был целый год посещать судебные разбирательства по улице Школьной в родном Ровно. Изначально, он жалобно просил перенести их на январь 2010, когда ситуация с властью окончательно прояснится, но получил отказ. И всё же, «самый гуманный» суд в мире, по сей день, так и принял окончательного решения по этому делу. На последнее заседание 15.01.2010 Петро Гарват пришёл с предложением внести некие «необходимые уточнения» по этому делу, на что и получил добро. Наконец президентские выборы состоялись и, казалось бы, пришло время окончательно определиться с решением, но… впереди второй тур. У Гарвата остались весьма призрачные надежды. Ведь, не смотря ни на что, декабрьский пленум ЦК ТСОУ в Киеве утвердил его кандидатуру на должность председателя Ровенского ТСО, который будет выбираться на предстоящей облконференции. Правда он утвердил ещё и кадидатуру Петра Егоровича Емченко, которого Гарват сначала привлёк к работе, а затем, подумав, как следует, уволил. Следующее судебное разбирательство назначено на 24.01. Однако, что – то подсказывает мне, что суд всё же решит дождаться результата второго тура президентских выборов. Хотя, результат и так очевиден. А тем временем, стадион засыпало снегом, и он погрузился в зимнюю спячку. От прошедшего сезона у ответственного за спорт первого зама Петра Гарвата Н.Ф.Иванюка остались весьма грустные воспоминания. Николай Фёдорович Иванюк: А чему же радоваться? Стадион, как ни крути, должен каким то образом, себя окупать. Приступив к работе в 2008 году, нам удалось за счёт большого количества соревнований по спидвею и прочих культурно – массовых мероприятий его достойно содержать. А что можно сказать после сезона 2009? Одних налогов, от которых нас так и не освободили, хотя мы имеем необходимый для этого статус объекта, проводящего соревнования международного класса, мы уплатили 60.000 грн. А заработал стадион только 30.000 грн. Это никак не прибавляет оптимизма. А ведь мы наметили в этом году установку полноценного освещения для проведения на стадионе соревнований в вечернее время во время рабочей недели. Да, на фоне всеобщего кризиса картина и впрямь удручающая. Лично мне Пётр Гарват напоминает, того былинного богатыря из народной сказки, что застыл перед огромным камнем, на котором высечены три направления с весьма чёткими пунктами назначения. Вот только в нашем случае пункты назначения весьма и весьма туманны. Мне кажется, что ведут они только в одном направлении, как в спидвее, в левом. Думаю, что приведённое ниже заявление Петра Алексеевича красноречиво об этом свидетельствует: - РОО ТСОУ досі немає виготовленого документу на право Власності на стадіон Мототрек. Про це повідомляє депутат обл. Ради П.Гарват. Він зазнечає, що два роки томуТСО направило до міськогоБТІ листа з проханням виготовити ці документи, та перерахувало за ці послуги гроші. Однак через рік отримало листа з розясненям, що за розпорядженням голови ОДА створена комісія для остаточного вияснення природи власності данного обєкту і тільки після завершення її роботи нам будуть віддані документи. Комісія факт побудови стадіону за кошти ДТСААФ СССР підтвердила, але до сього дня документів не надано. Більше того, коли пан Гарват на початку 2009 року знову звернувся до БТІ, а згодом і до міського голови з депутатським зверненням, надавши додаткові документи, в тому числі і висновки комісії ВРУ з питань приватизації РОО ТСО, але так і не отримав документів на право власності стадіоном Мототрек. Сайт газеты «Рівне Вечірнє» от 25.12.2009 года. Та информация, что располагается ниже, Петру Гарвату, конечно же, хорошо известна: Якщо слідувати нормативно-правовим актам, виданим ще в минулому сторіччі, то відповідно до Постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року № 2268-XII „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України”, з метою збереження майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України вирішила: до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об’єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Фонд державного майна України зобов’язаний був прийняти майно цих підприємств, установ та об’єктів до 1 травня 1992 року та подати пропозиції Верховній Раді України щодо використання майна (будівель, споруд) загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території міста Києва, з метою забезпечення приміщеннями посольств і консульств іноземних держав. Майже через 2 роки Парламент України, відзначаючи, що за цей період правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР так і не визначено та з метою його збереження в інтересах громадян України (зверніть увагу – в інтересах громадян України), Постановою від 4 лютого 1994 року № 3943-XII „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР” встановив: 1. Тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. 2. Кабінету Міністрів України до 1 березня 1994 року у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна. 3. Правонаступником орендодавця за договорами оренди майнових комплексів, розташованих на території України, які укладено з центральними органами загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, є Фонд державного майна України. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів). 4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комісію Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством. Ще через 2 роки до цього процесу долучився Президент України, який своїм розпорядженням від 24 травня 1996 року № 123/96-рп „Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР” зобов’язав Уряд: 1) поінформувати його у двотижневий строк про виконання двох вищезазначених постанов Верховної Ради України; 2) підготувати та внести в місячний строк на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого визначення суб’єктів права власності майна колишніх ДТСААФ СРСР на території України і ДТСААФ Української РСР; 3) провести у двомісячний строк за участю спеціалістів органів державної виконавчої влади, фахівців та вчених науково-правовий аналіз питання щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо вирішення питання права власності на майно громадських організацій колишнього Союзу РСР. Однако Петру Алексеевичу хорошо известно также то, что на протяжении всего этого периода от 10.04.1992 г. и по сей день никакие комисси, уряды и т.п. абсолютно ничего в этом плане не делали, а сами объекты безсовестно разбазаривались налево и направо (Севастополь, Полтава, Донецк и т.д.). Известно ему и то, что схватки за подобные лакомые куски бывают не на жизнь, а на смерть. Так, стоит ли? Тем более на склоне лет, с приличной председательской зарплатой и милицейской пенсией! Бес с ним, с этим спидвеем! Не лучше ли взять и приняться за строительство ещё одного своего дома, третьего. Ведь сколько на свете прекрасных мест! Владимир Жуковский «Спидвей – Ровно» 19.01.2010
|