Менше місяця залишилось до старту чергового спідвейного сезону. Перша офіційна гонка відбудеться уже 23 березня в Новій Зеландії, де пройде перший етап світової серії Гран-Прі. Та українських вболівальників більше цікавлять справи вітчизняного спідвею. Саме про це і розповів Олександр Лятосинський кореспонденту львівської спортивної газети "Спортивка".

Популярність спідвею зростає

-Які особливості цьогорічного міжнародного змагання зі спідвею?

-Цього року  у нас новий формат, адже міжнародна організація підписала контракт з польською «Ванспорт промовшен» і вони мають право на проведення чемпіонатів. У цьому особистому чемпіонаті буде чотири фінали, які транслюватимуться на безкоштовному каналі «Мотоспорт» тому, очікується серйозна глядацька аудиторія. Варто також відмітити й те, що порівняно з попередніми роками кількість бажаючих взяти участь у змаганнях збільшилася. Багато спортсменів виявили бажання взяти участь у змаганнях, серед них є й нові представники – англійці, данці та шведи. Відтак, щоб потрапити у фінал, учасникам потрібно буде проїхати кваліфікацію.  Остаточні результати  будуть відомі вже після кваліфікації у Червонограді.

-Яка кількість учасників приїде на змагання?

-Кількість учасників залишається незмінною, тобто у спідвейних змаганнях братимуть участь 16  основних  та двоє запасних спортсменів. Адже ми чітко дотримуємося стандарту, в якому зазначена саме така, а не інша кількість спортсменів.

-Яка географія учасників?

-Географія учасників цього року, як я вже згадував, значно більша за попередні роки. Відтак, матимемо по одному представнику з 12 країн світу, серед яких: Чехія, Англія, Німеччина, Данія, Франція, Італія, Румунія, Хорватія, Латвія, Угорщина, Росія та Фінляндія. Під польськими та українськими знаменами  виступатимуть по два спортсмени.

-Хто з українських спідвеїстів братиме участь у змаганнях?

-Ситуація із закордонними, та українськими учасниками ще може змінитися, бо до чемпіонату залишається ще досить великий період часу. Проте, на сьогодні відомо, що українські кольори відстоюватимуть червоноградські гонщики Андрій Карпов та Олександр Локтаєв.

Червоноград – спідвейна столиця України

-Який формат змагань?

-Під час гонки, відбудеться 20 заїздів, в яких кожен спортсмен стартуватиме п’ять разів. За сумою результатів цих заїздів, гонщики, які посядуть перші п’ять місць потраплять в челендж, так званий малий фінал, перед чотирма фіналами, з яких учасники виходять у фінал.

-У якому класі виступатимуть спідвеїсти?

-У класі 500 кубічних сантиметрів.

-Чи можна вважати, що шахтарське містечко Червоноград стає спідвейною столицею України?

-Важко сказати, що на даний час, якесь місто України взагалі може стати спідвейною столицею України. Адже ситуація у цьому виді спорту дуже важка. Не отримуючи  жодного фінансування, ні від держави, ні від консульств,  говорити про розвиток неможливо. Відповідно, через це не маємо жодної можливості допомогти,  як розвитку цього виду спорту, так і самим спортсменам, які  бажали б кращого. Всі змагання, які проводяться, переважно живуть за рахунок тих, хто не зважаючи на труднощі продовжує займатися улюбленою справою. Тому кожне змагання, яке проводиться в Україні виглядає, наче в останній раз. Відповідно, Червоноград – єдине місто в нашій державі, в якому все ж як-не-як знаходять можливість для проведення міжнародних чемпіонатів із спідвею. Однак, якщо не проводити змагання на міжнародному рівні то і спідвею, як такого в Україні не буде.

-То на якому рівні зараз знаходиться спідвей в Україні?

-Не розвивається – це точно. Хоча, не варто забувати про спортсменів, які працюють, дехто шукає підтримку з-за кордону. Однак таку розкіш можуть собі дозволити лише два-три спортсмени. Говорити про конкретний рівень, на якому зараз знаходиться спідвей в Україні складно. Фінансування таких заходів у Вознесенську (Миколаївська область), Рівному та Львові зовсім не покращується. Відтак у Львові вже рік, як не проводять жодних змагань. Якщо минулих років все ж можна було знайти спонсорів, то зараз фінансова ситуація геть несприятлива для підтримки та розвитку спідвею.

Спідвейні клуби виживають невідомо як.

-Чи зможуть жителі міста Лева цього року почути гул моторів на гаревих доріжках?

-Цьогоріч  у Львові планується проведення чемпіонату України зі спідвею. Він, відповідно, потребує значно менших коштів за цьогорічний міжнародний чемпіонат у Червонограді.

-Який кошторис обслуговування одного мотоцикла на рік?

-Точної  цифри немає, адже це дуже непередбачуваний вид спорту. Можна лише виїхавши на доріжку вже на першому повороті розбити мотоцикл вщент. І, навпаки, трапляється й так, що можна від’їздити цілий сезон і з мотоциклом буде все гаразд. По-друге, одного мотоцикла для спортсмена, аж ніяк не вистачить. Тому у професійного спідвеїста має бути, як мінімум два, а то й три залізних коня. Кошторис також залежить від самої підготовки і рівня змагань, на які потрібно готуватися. Наприклад, якщо спідвеїста готує закордонна ліга, то йому доведеться наїжджати до 40-50 кілометрів. Проте, час не стоїть на місці, а відтак, Міжнародна Ліга спідвею з кожним роком вносить нові правила. Кожна така зміна відображається на наших спортсменах, бо на всі ці зміни потрібно все більшу і більшу кількість грошових вкладів. Наприклад, виготовили нові глушники, завдяки яким зменшили децибели шуму мотора. За таких обставин, мотор працює при більшій температурі, що призводить до частішої потреби в його ремонті. Якщо раніше професійним спортсменам потрібно було робити ремонт мотора  після  п’ятого змагання, то тепер вже після третього, не кажучи вже про собівартість  нового мотоцикла, яка може коливатися від 7 до 10 тисяч євро.

-Які  прогнози щодо майбутнього у спідвейного спорту України?

-Здавалося б, спідвей мав би розвиватися, але через відсутність коштів ми не можемо нічого собі дозволити. Відповідно, крім власних сил та спонсорів, нам немає на кого сподіватися. Особливо шкода молоді, яка починає займатися цим спортом, любить його, а підтримки не може отримати ні від Федерації, ні від Спортивного комітету. Адже останній посилається на те, що це – не олімпійський вид спорту. Сьогодні, спідвейні клуби виживають невідомо як. Хоча, не дивлячись на це, результати у нас не останні. Хлопці стараються, працюють та досягають непоганих результатів на рівні з іноземними учасниками. Прикладом  цього є високі місця українських спідвеїстів на чемпіонатах світу та Європи. Відповідно, це велика робота та вагомий вклад  в український спідвей.

http://galsports.com