Ні для кого не є таємницею, що теперішня юніорська збірна Росії є однією з найсильніших у світі. Ілья Чалов, Володимир Бородулін, Віталій Бєлоусов - гонщики, з якими уже давно рахуються у світовому спідвеї. А ще є Вадим Тарасенко, який у свої сімнадцять став беззаперечним лідером юніорської команди, активно "стукаючи" в двері до національної збірної.

 

 

   Народився наш герой 12 травня 1994 року в місті Великий Камінь (Приморський край), що знаходиться на відстані 100 кілометрів від Владивостока. З самого дитинства його почали приваблювати мотоцикли і швидкість, тому він не забарився випробувати свої сили у світі моторів і швидкостей.

 

 

   Вадим, коли вперше сів на спідвейний мотоцикл і де це було?

 

 

  - Спідвеєм почав займатись у віці чотирнадцяти років у Владивостоці. До цього я з дев'яти років займався мотокросом, при чому досить довго "таємно" від батьків, які не хотіли, щоб я їздив на мотоциклах! Та з часом вони зрозуміли, що моє захоплення переросло в любов до мотоспорту, і згодом батьки самі мені придбали кроссовий мотоцикл.

 

 

   Якщо чесно, коли розпочинав свій шлях у великому спідвеї вірив у те, що через декілька років станеш одним з кращих гонщиків Росії?

 

 

  - Я завжди хотів просто показувати добрий результат, прагнув і прагнутиму йти до цього. Якщо чесно, про такі результати, які вдається показувати, на початку кар'єри я лише міг мріяти!

 

 

   Хто був твоїм першим тренером?

 

 

  - Першим тренером був Ігор Столяров. Мені з ним дуже приємно працювати і сьогодні. Він дав мені основну базу знань у спідвеї, щоб я розвивався. Він дуже хороший психолог. В серйозних гонках він завжди приймає правильні рішення.

 

 

   Твої батьки ходять на гонки?

 

 

  - Звичайно, що ходять. Загалом, у мене дуже сильна група підтримки. Батько - Володимир, також мені з дитинства давав усілякі поради, ми з ним пройшли багато взлетів і падінь. Мама - Наталія, завжди мене підтримує і дуже переживає за мене на стадіонах. Дві молодші сестри - Валерія і Віолетта, вони також постійно вболівають за мене на трибунах, дуже люблять кататись зі мною на мотоциклі!

 

 

   Пам'ятаєш свою дебютну гонку?

 

 

  - Таке не забувається! Це сталось у Владивостоці. Мені тоді вдалося здобути вісім очок у чотирьох заїздах, а моя команда перемогла!

 

 

   А коли вперше здобув перемогу у змаганнях?

 

 

  - В російських змаганнях це сталось в цьому році на чемпіонаті Росії серед юніорів до 19-ти років, після чого відразу виграв півфінал серед юніорів до 21-го року.

 

 

   Як оцінюєш першу половину цього сезону?

 

 

  - Залежить від того, з якої сторони дивитися. В Росії у мене все виходить прекрасно, а ось у Польші - не дуже. Тож необхідно ще багато працювати на тренуваннях і вдосконалюватись.

 

 

   З чим пов'язані слабші старти у Польші?

 

 

  - В Польші дуже багато сильних гонщиків виступають у першій лізі. Вони дають дуже потужну конкуренцію. А ще є нові глушники, які дуже не подобаються не лише мені, а й більшості спортсменам. В Росії ми виступаємо на старих глушниках, і це, мабуть, і відіграє свою роль.

 

 

   Ставиш якісь конкретні завдання перед собою на другу частину сезону?

 

 

  - Дуже хочу виграти чемпіонат Росії серед юніорів до 21-го року. Також докладу максимум зусиль для того, щоб разом зі своєю командою здобути золоті нагороди чемпіонатів Європи і світу.

 

 

   Чому вболівальники не бачили тебе в кваліфікаціях особистого чемпіонату світу серед юніорів?

 

 

  - Вирішив сконцентруватися на одній першості, щоб її виграти... А тут перед півфіналом чемпіонату Європи за декілька днів до цього було падіння у мене, наслідком якого стала тріщина в локті.

 

 

   Загалом, травми не сильно тебе переслідують?

 

 

  - Та є трошки, як і в більшості гонщиків. Про не серйозні травми забувається відразу, як тільки сідаєш на мотоцикл, а так після відновлення можна лише посміятись з того, що сталось:) 

 

 

   Який твій улюблений трек?

 

 

  - В Гданську. Там дуже підходять для мене траєкторія поворотів і прямих. Окрім цього, там дуже хороший і якісний грунт.

 

 

   Хто є твоїм кумиром?

 

 

  - Григорій Лагута. Перебувати в одній команді з таким гонщиком є дуже великою честю для усіх молодих спортсменів, і для мене особисто. Він є справжнім лідером "Востока", на нього рівняється уся наша команда.

 

 

   Як гадаєш, чи є шанси у "Востока" на перемогу в першості цього року?

 

 

  - Звичайно, що є. Докладемо максимум зусиль для досягнення цієї мети!

 

 

   На твою думку, чому "зіркові" легіонери не демонструють тих результатів у Росії, що й у Польші чи на етапах Гран-Прі?

 

 

  - Ось цього я знати аж ніяк не можу:) Мабуть, про це потрібно запитати в них самих. Я можу сказати одне, що вони в кожному матчі російської ліги їдуть дуже сильно і боротись з ними на рівних дуже важко.

 

 

   Яке твоє хоббі?

 

 

  - Мотокрос. Я його з дитинства полюбив, саме він мені дав путівку у спідвей.

 

 

   Як ти проводиш свій вільний час?

 

 

  - На мотоциклах і рядом з ними. Також намагаюся знаходити час для сім'ї і своєї дівчини.

 

 

   Де познайомились з дівчиною?

 

 

  - Познайомились з Аліною в нашому рідному Великому Камені. Так сталось, що прожили рядом сімнадцять років, а один одного не знали, хоча під'їзди зовсім поруч! Тепер ми разом! Хоча на мої гонки Аліна дивитись не може, дуже сильно переживає...

 

 

   Яка твоя мрія?

 

 

  - Як і в кожного молодого гонщика - виступити в Гран-Прі і стати чемпіоном світу!

 

 

   Залишається побажати, щоб усі мрії твої збулись!

 

 

  - Дуже дякую! Старатимусь показувати хороші результати і радувати своїх вболівальників!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 О.Кульбаченко      

 

 speedway-rivne.at.ua