Артем Водяков - один з того "золотого покоління" російського спідвею. Він подавав великі надії ще будучи зовсім юним, проте через складну травму і особисті проблеми був змушений розпрощатись з спідвеєм на досить тривалий, як для такого віку, термін. Однак Артем завжди вірив, що спідвей - його покликання, і навесні минулого року талановитий юніор знову почав радувати своїх прихильників.

 

 

   Народився 23 липня 1991 року в Балаково. Перші спідвейні кроки робив у рідному місті, коли йому було дванадцять. Тоді ж і почав брати участь у змаганнях. Однак після перерви у своїй кар'єрі вирішив переїхати до Тольятті, де й на даний момент захищає кольори найтитулованішого клубу Росії.

 

 

   Спідвеєм ти розпочав займатись в дванадцять років. Як до цього віднеслись твої батьки?

 

 

  - Мама з перших моїх занять дуже переживала за мене, а ось батько постійно повторював одне і те саме: "Декілька разів впадеш, і лише потім поїдеш!" Так воно і сталось!

 

 

   Хто був твоїм першим тренером?

 

 

  - Ухов Олександр Іванович. Він завжди вірив у мене, і зробив багато для того, щоб я виріс у професійного гонщика, за що я йому дуже вдячний!

 

 

   Хто з діючих гонщиків займався разом з тобою в Ухова?

 

 

  - Нас було досить багато в групі. Це Кирило Цуканов, Олександр Локтаєв, Андрій Кудряшов, Ілья Чалов, Сергій Даркін, Володимир Бородулін.

 

 

   Де і коли провів свою першу гонку?

 

 

  - Першою гонкою для мене став чемпіонат Росії серед юніорів у класі 125куб.см. Пригадую, тоді в Салаваті у мене все виходило якнайкраще і я відразу посів призове місце! Звичайно, дуже хвилювався перед гонкою, однак вірив у те, що все буде добре!

 

 

   Якщо чесно, тоді в 2003-му році вірив у те, що через декілька років станеш основним гонщиком "Мега-Лади" і юніорської збірної Росії?

 

 

  - Тоді я дуже багато часу проводив на тренуваннях. Завжди сподівався, що зможу стати спідвеїстом. Дуже задоволений з того, що мої старання і зусилля не пройшли даремно!

 

 

   У тебе була дуже важка травма...

 

 

  - Так, я потрапив до аварії. Лікарі поставили діагноз "перелом ключиці зі зміщенням". Довелося на тривалий час забути про гонки, курс лікування був дуже довгим.

 

 

   Не страшно було після такого сідати на мотоцикл?

 

 

  - Абсолютно! Я дуже скучив за швидкістю, тому як тільки мені стало трошки легше, можна сказати, першим ділом, яке я зробив, сів за кросовик!

 

 

   Відразу після повернення у спорт ти переїхав у Тольятті. Не думав, що можеш не потрапити до основного складу?

 

 

  - Таких думок навіть і близько не було! Я неодноразово розмовляв з тренером, і він постійно підтримував і вірив у мене. В свою чергу, я максимально викладався на тренуваннях, чим і завоював його довіру.

 

 

   Останні сезони для "Мега-Лади" регулярно завершуються на третій сходинці. В чому причина?

 

 

  - Не завжди все виходить, та й суперники дуже сильні. Одне можу сказати з впевненістю, що ми на кожен матч налаштовуємось боротись лише за перемогу.

 

 

   Особливо жаль було команду минулого сезону, коли всі матчі з фаворитами були програні з різницею в одне-два очка!

 

 

  - Це - спорт. Таке може статись з кожним. Сподіваюсь, цього року все буде по-іншому!

 

 

   Які завдання на сезон ставить керівництво клубу?

 

 

  - Будемо боротись за найвищі місця в першості. В даний момент головне вдало провести гонку у Владивостоці.

 

 

   В останній гонці проти СК "Турбіна" прекрасно виступив Нікі Педерсен. На твою думку, варто запрошувати легіонерів, чи, можливо, краще давати більше шансів місцевим молодим гонщикам?

 

 

  - Якщо відповідальна гонка, то легіонери можуть суттєво допомогти в плані досягнення результату. Звичайно, і суперник користується таким правом. З ними гонки проходять цікавіше.  

 

 

   В Європі в тебе не все виходить. В чому причина?

 

 

  - В квітні я не міг виїжджати нікуди, окрім України. У мене не було паспорта, тому і пропустив багато відбіркових турнірів.

 

 

   Як ти ставишся до того, що в наступному сезоні у російській лізі може з'явитися команда з-за кордону?

 

 

  - Лише позитивно. Буде більше гонок, тим цікавішим буде чемпіонат.

 

 

   Тобі пропонували перед початком цього сезону якісь контракти в інших лігах?

 

 

  - В моїх послугах був активно зацікавлений Краків, однак через ті ж проблеми з документами усе зірвалось.

 

 

   Кого вважаєш фаворитом цього року на звання чемпіона світу серед юніорів?

 

 

  - Важко сказати. Сподіваюсь, Олександр Локтаєв ще себе покаже! Ми з ним час від часу підтримуємо зв'язок. Уся Росія за нього вболіває!

 

 

   Хто твій кумир?

 

 

  - Раніше ним був Нікі Педерсен, а в даний момент дуже подобається їзда у виконанні Томаша Голлоба.

 

 

   Твоя дівчина як ставиться до твого заняття спідвеєм?

 

 

  - Нормально. Завжди підтримує і переживає за мене. Не пропускає жодної домашньої гонки!

 

 

   Яка в тебе мрія?

 

 

  - Дуже хочу виступити в Кубку світу.

 

 

   В якому саме?

 

 

  - У всіх відразу:))) Для початку в командному, а згодом і в особистому!

 

 

   Ну, тоді бажаємо тобі успіхів і щоб твої мрії збулися якнайшвидше!

 

 

  - Дуже дякую! Передаю привіт усім вболівальникам українського спідвею! Я відкритий для спілкування з усіма, тому мені буде дуже приємно з ними поспілкуватися!