Тепер я знаю, що найважливішою є сім'я, а до спорту потрібно зберігати дистанцію - говорить гонщик з Рибніка, який дивом пережив падіння на доріжці рівненського треку. Збігнєв Червіньскі хоче, однак, повернутися до стартів. 26-річний Червіньскі в жовтні минулого року під час меморіалу Ігоря Марка зазнав серйозного падіння на українському треку в Рівному. Отримав при цьому струс передньої частини мозку, протягом восьми днів перебував у фармакологічній комі. Недавно мотогонщик підписав контракт з клубом РКМ Рибнік, вихованцем якого він є. Розпочав тренінги разом з командою і всерйоз думає про повернення до спорту. Марцін Фейкель: Має Пан побоювання, що з планів повернення може нічого не вийти? Збігнєв Червіньскі, гонщик РКМ: - Після такої важкої травми можна сподіватися всього. Мій контракт ми сконструювали таким чином, що якщо діячі з Рибніка не будуть задоволені моєю формою після перших тренінгів і контрольних матчів, я можу бути відданий в оренду до іншого клубу. Я знаю, що не бракує скептиків, які дивляться на моє повернення з великим сумнівом, але мене це тільки більш стимулює. Я маю, що довести скептикам. Мій приятель Янек Новак розповів мені історію про малого хлопця, який стрибнув з великої висоти до мілкого басейну. Вдарився головою в його дно і отримав подібну травму. Коли видужав, почав грати на фортепіано, потім записав вісім платівок і став малим Моцартом... Як дійшло до падіння на Україні? - Загалом, я не пам'ятаю цього випадку. І слава Богу. Моє падіння я побачив лише в інтернеті після виходу з лікарні в Рибніку. Не було в тому ані грама моєї провини. Я їхав попереду, але росіянин Роман Іванов поїхав жорстко, не думаючи про можливі наслідки такої гострої їзди. Що найдивніше, я був виключений з цього заїзду! Коли мене виписали з лікарні в Рівному, один з лікарів сказав, що той факт, що нічого не пам'ятаю, може мати тільки позитивний вплив на подальшу кар`єру. Перебування в лікарнях тривало майже два місяці. Я не знаю, як мої близькі це витримали. Пан був в критичному стані. - Протягом восьми днів я лежав у фармакологічній комі. Я був під'єднаний до респіратора. Потім ще було запалення легенів. Перші слова, які я промовив після пробудження були: „Коли наступна гонка?” (сміх). Відчуває Пан ще наслідки падіння? - Я маю діру в пам'яті. Я не пам'ятаю, що робилося місяць перед падінням і місяць після нього. Я не знаю, загалом, що я лежав в лікарні на Україні, а потім в Оструві. Я маю проблиски лише з перебування в рибніцькій лікарні. Більш того, я не маю зеленого поняття, як я потрапив на меморіал Ігора Марка. Натомість, я досконало асоціюю події з дитинства. Останнім часом я думав, що переплутаю імена і прізвища всіх колег і подруг з гімназії. Але я не мав з тим жодної проблеми. Як Пан відреагував на пропозицію РКМ Рибнік? - Я вдячний рибніцьким діячам, що про мене не забули. Пропозиція РКМ не була єдиною, яку я одержав. Я вибрав Рибнік, бо тут мій дім, мені близько до стадіону. Коли Пан розпочав тренінги з командою? - В кінці січня, ще перед підписанням контракту. Я дякую діячам РКМ, а також тренерові Адаму Павлічкові, що дали мені таку можливість . З кожним тренінгом я почуваюся щораз краще. Я знаходжусь в постійному контакті з неврологом, який вважає, що в моїй ситуації рух є найбільш корисним. Моїм великим пристрасним захопленням є сноуборд. Лікар говорить, що я можу вже сміливо пробувати їзду . Як згадує Пан перебування в українському клубі Спідвей Рівне? - В спортивному сенсі я нічого не втратив від цього. Хоч була це лише друга ліга, але багато хороших гонщиків могли б в цьому клубі і не впоратись. Доріжка на Україні була підготовлена не так ідеально, як в наших вищих лігах. То була школа життя. Спідвей користується на Україні чималою популярністю. Сам я дивувався, що під час найважливіших матчів приходило навіть по 14 тисяч глядачів. Не перехотілося Пану займатись таким небезпечним видом спорту? - Спідвей- це моє життя. Цей спорт коштував мені дуже багатьох самопожертв. Випадок в Рівному навчив мене того, що найважливішою є сім'я, а спорт є тільки спортом. Потрібно зберігати до нього дистанцію. Близькі не відмовляли мене від повернення на доріжку. Визнали, що не можна мене позбавляти мрій та амбіцій. Коли б не спідвей, я б не мав чим займатись. Збігнєв Червіньскі Народився 18 листопада 1982 року Клуби: вихованець РКМ Рибнік, Влукняж Ченстохова (1999-2001, 2003-2004), РКМ (2002, 2005-2006), Інтар Острув (2007), Спідвей Рівне (2008). Джерело: Gazeta Wyborcza Katowice
|