Продовжуємо знайомити з суперниками рівнян по ІІ польській лізі. Сьогодні представляємо клуб КСМ Кросно. Саме кросненський клуб став на шляху рівнян до І ліги у 2006 році. Щоправда тоді не стільки суперники, скільки внутрішні негаразди в клубі не дозволили команді "Україна-Рівне” перемогти не досить сильного суперника... На протязі всієї історії існування клубу в Кросно не було чути гучних перемог. Розпочинали кросненці, зрозуміло, з найнижчої, тоді третьої, ліги, створивши у 1957 році клуб "Легія”. У 1962 клуб змінив назву на "Карпати” і з такою назвою стартувала аж до 1969 року, після чого клуб зник зі спідвейної карти Польщі на 19 років. Аж у 1988 році був створений Кросненський спідвейний клуб — ККЖ — який у 1997 році змінив назву на ЖКС Кросно. Потім був КСЖ і на початку минулого року був створений КСМ Кросно, який продовжує спідвейні традиції в Кросно і цьому сезоні. Кольори кроснеського клубу: жовтий, червоний, чорний. Символ клубу: вовк. Президент клубу: Януш Стеліга. Стадіон КСМ Кросно знаходиться на вулиці Легіонів, 6 та вміщує 6000 глядачів. В Кросно одна з найдовших у Польщі доріжка — 398 метрів. Її рекордсменом є Мартін Вакулік, який 2 вересня минулого року проїхав чотири кола за 70,1 секунди. Загалом гонщики, які виступали у різні часи за кросненські клуби, не можуть похвалитися великими досягненнями на польській арені. До найвищих досягнень можна зарахувати вихід команди у І лігу в 2004 році та дві медалі "Бронзового шолому”, який проводився, до речі, саме в Кросно. Тоді золоту медаль здобув Мацей Баргєль, а бронзову — Іреніуш Квєціньскі. Також існує віртуальна Галерея Слави, до якої уболівальники заносять найкращих гонщиків, які виступали за Кросно. Серед них одне з чільних місць займає наш славетний земляк Ігор Марко. Крім нього до Галереї увійшли Рафал Вільк, Януш Шльончка, Даріуш Флєгєрт, Роман Поважний, Єжи Глодовскі, Богдан Цюпак, Ласло Шатмарі, Ласло Боді, Йожеф Петрикович, Петер Льюнг, Матей Фер’ян та Мартін Вакулік.